Історія села Бедевля – 4

Звучить медово мова солов’їна. В першому випадку мова йде про довготривалу тралицію поклонінню воді, як символу мінливості і чистоти. Якщо після заходу сонця небо стає червоного кольору – будуть сильні морози. Зародились коляди ще за часів язичництва і приурочувались до зимового повороту сонця – “рождества сонця”, а вже потім до Різдва Христового. Знову готувалась святкова, однак пісна трапеза з чисельністю страв до 12. неодмінним елементом вечері був особливий хліб-карачун, спечений ще у переддень Різдва і відкладений до “бабиного вечора”. Цікаво, що після посту бедевляни обережні щодо вживання великодніх страв – передусім м’ясних і жирних. На споживання м’ясних страв поширювалась сувора заборона, а на щодо молочних продуктів і яєць – часткова. На наступний день могла бути намічена програма ковзання по льду, якщо лід був міцним3. Зелені свята або Трійця припадають на 50-й день після Великодня. Оскільки з Йорданом свята закінчувались, необхідно було голосно попрощатися із основними атрибутами святкувань, через що діти голосно били ложками об металевий посуд і створювали галас на подвір’ї: “Тікай, кутя, із покуття, а узвар – іди на базар, паляниці, лишайтеся на полиці, а “дідух” – на теплий дух, щоб покинути кожух!”. Опісля свята Покрова Богородиці період активних робіт минав.

Це період простонародного дозвілля, зумовлений відпочинком від праці на землі. Це й було писало, котрим на яйці вимальовувались візерунки. Це один із прикладів синтезу язичницької обрядовості з християнським календарем. Ранок після щедрого вечора, тобто перший день Нового року за юліанським календарем починався із пригадування того, що приснилося напередодні. В цей день усі бедевляни відвідують цвинтар, покладають вінки, квіти на могили. Але ці подарунки вручались лише на наступний день великодніх свят, бо перший день вважався суто родинним і відвідини майже не практикувались, https://sylnaukraina.com.ua/kalendar/vsesvitni-iuvilejni-znamenni-ta-pamiatni-daty-2023-roku-iuvilei-pysmennykiv-sylna-ukraina.html за винятком близьких родичів, наприклад старих батьків1. Але в лютому природа нагадувала, що цьому відпочинку невдовзі приде кінець. Якщо падав ніж – то бути сватачеві, а якщо ложка – то залишатись в дівках. Якщо першим у двір заходив чоловік – це вважалось на добре, а жінка – на лихо. Чий вареник першим з’їсть собака, то та дівчина першою вийде заміж. Сиропусний тиждень вважався початком Великого посту, його першою седмицею. За повір’ям вважалося, що небо в цей вечір розкривається так само, як у Святвечір. На Стрітення – 15 лютого, згідно повір’ям зима зустрічається з весною.

Тиждень, що передував Сиропусній неділі був розписаний згідно “поденному графіку” забав. Також християни здавна вірили, що на Щедрий Вечір, так само, як і на перший Святий вечір, за старим народнім віруванням “тварини людською мовою говорять”, але підслухати цю мову гріх, і за це може покарати Бог. Щедрий вечір! Красна панночка дівка Манічка. Вели вечір бал-газда і бал-газдиня, які були розпорядниками програми, і , безперечно її продумовували. У “бабин вечір” вважалося, що рік кінчається, а новий починається. Українці вже відсвяткували Новий рік. Новий рік почав святкуватися 1 січня лише з радянських часів. Вночі 13 січня діти щедрують по сусідніх будинках, а молодь вбирається в Маланку чи козу. Різдвяний Святвечір християни східного обряду відзначають 6 січня. 24 квітня 2022 року православні християни святкують найважливіше свято – Великдень (Пасху). 12 жовтня відбудеться майстер-клас «Лялька -мотанка» майстрині Вероніки Бабич, а 13 жовтня – виставка виробів української кераміки й глинотерапія від Михайла Діденка. Деякі майстрині розписували яйця фарбами.

Бажаю порядку в усьому, щоб яйця – окремо, паски – окремо! Бажаю вам благодаті, щирої любові, віри та надії. Йшли процесією. В разі надоби прорубали в льді ополонку і піп освячував воду, після чого її набирали в посуд і несли додому. Вважається, що саме на Богоявлення вода найбільш цілюща, тому після вечірньої служби вже можна набирати воду, яка зцілить хворого й допоможе нужденному. У чистий четвер під час богослужіння зачитувалось дванадцять євангелій, а після служби дзвонили у дзвін, котий потім замовкав аж до самого Великодня. Під час Великодніх свят прийнято вітатися: “Христос Воскрес – Воістину Воскрес”. Портал Ерудит.нет вітає усіх своїх читачів із світлим Христовим Великоднем і бажаємо вам радісних, благословенних і щасливих Великодніх свят. Прощальна музика звучала вже на вулиці, що було сигналом до закінчення свят. Домашні молилися, добрим словом згадуючи душі померлих, котрі “не дожилися, аби в’єдно веселилися”. Домашні молилися, добрим словом згадували душі померлих родичів, запрошували їх до столу. Прикрашання святкового дерева зіркою теж пов’язано з різдвяним циклом, оскільки знову ж таки малася на увазі віфлеємська зірка. Що стосується християнської символіки, то тут малося на увазі хрещення Ісуса Христа та перших християн у водах річки Йордан.