Та так тихо, що ніхто нічого не чув, а вранці старий Степан, вийшовши у двір, не міг повірити своїм очам. Цілу ніч просиділи бідолашні в тій кімнаті, куди ще німці в’язнів кидали, а вранці в район машиною їх забрали. Дніпропетровськ відправляв на область, область на район, queriesanswer.com район на колгоспи. Держава виплати за народження дитини 2023 року в Україніймалася постачанням усього навколо, що рухало і допомагало завалити державні совєтські структури, а саме – колгоспи. За ним огинається чолов’яга непевної зовнішності, весь горбатий, з вибілілим обличчям; він говорить, що ось цей чоловік хоче бачити пана Блоха і що вони колись були знайомі. Зачекайте, mirachem.com громадянко. Де ваш чоловік зараз? Де той бандюга? Де пройдисвіт? Так людині щось приходить, і вона гадає, що все життя була такою. Можливо, це правда, можливо, в мені живе заздрість, але щось негарне в цьому є. Десь Іван про це чув, мабуть, в газеті читав. Іван навіть намагається прийняти руку, виплати на дитину 2023 в Україні новий закон її здивування, на її сором, але несподівано передумує і говорить: «Спускай штани… Вона покірна. Ще б трохи такої покірності, і ніс би її провалився від сифілісу. Приходила Лізка. Так називав її Кловський, але для мене в ній нічого не було особливого. Він був пошукав вікна, але так нічого і не побачив, набрав у легені повітря і зайшов до кімнати
Але за тиждень оговталася і перебалакала в ліжку з Вадиком, і, коли той, заскочений, почав відмовлятися, то налякала, що розповість все батькам, в школі, на вулиці, що він трахає неповнолітню. Йому не вірять. Поволі він вибиватиме, здаватиме властям усіх непотрібних йому людей: збоченців, убивць, наркоманів. Він дивиться на Ліліт, що тремтить уві сні, вже зараз розвернута упівоберта, studykeeda.online скинувши теплу ковдру на підлогу, і йому видно вигин спини, між сідницею. А я повторювала про себе, що нічого страшного не трапилося, що я вже скоріш кохаю саме Блоха, а не Димика, бо мене з невідомих причин викручувало, як дурну. Навіть саме життя, як чиєсь кривляння у широкому люстрі. Навіть не міг уявити, що приїду і одразу – до сина на весілля. Дике і страшне. Воно зітнуло мене ще тоді, коли я побачила сіру косу неба над Батийкою, над куполом вокзалу, урівень мого ока і вуха, коли Димик розповідав, що його товариш поїхав на Канари. Він покидьок, а Димик класний мужик, справжній мужик, а Блох лох і нікчема, смердюче чмо, бо він тримається на такій ось нікчемі, що наклала в штани, https://elitedentistry.in/%D0%B4%D0%B8%D1%82%D1%8F%D1%87%D1%96-%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8-%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B8-%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B2%D1%83%D1%8E%D1%82%D1%8C-%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D0%BE/ повертаючись з державного якогось регалова, нікчемі, що крав у Арабських Еміратах на прийомі золоті ложечки
Та в них копати нікому, всі на фронті, вдома лише старі та малі. Він нібито й не хотів, щоб та назва прижилася, але всі наполягали, бо все-таки це його ідея, – продовжувала далі. Перед від’їздом зібралися всі дружно в Ольги, в селі називалося «погладити дорогу». Молода, трохи старша від тебе, але в селі виросла, рано встає і до ночі весь час у роботі. Ніколи не жила в селі й не думала, що тут так гарно буває. Ніколи цього не забуду. Слава Богу, що хоч загинув по-геройському – виплати за народження дитини 2023 року в Україні нашу країну, за нас із вами, від цього на душі хоч трохи легше. Їдь, дитино, і вчися, ти ще зовсім молода, хоч і війну пройшла, – згодом усі почули такі слова. Випили по чарці трофейної горілки, яку Костя привіз, розчервонілися і, якби не маленька Льонина фотокартка, яка стояла на підвіконні, замотана в клапоть чорної тканини, заспівали б хоч одну пісню, а може, й гопака пішли б, бо стомилися очі плакати